7 серпня 2026 року в палаці Аль-Сафа в місті Мекка Пакистан, Туреччина та Саудівська Аравія підписали Мекканську угоду про колективну оборону, перемовини щодо якої тривали майже рік. Документ закріплює принцип, за яким збройний напад на будь-яку з трьох держав розглядатиметься як напад на них усіх, і має на меті посилити колективне стримування будь-якого акту агресії.
Виключно оборонний характер і сфера дії
Угода передбачає посилення всіх аспектів співпраці в галузі оборони між трьома державами та передбачає взаємну підтримку виключно для захисту. Документ не скасовує і не замінює жодних чинних двосторонніх або багатосторонніх домовленостей. У заяві прямо не уточнюються конкретні зобов’язання кожної зі сторін — на відсутність таких деталей окремо вказує NV.
Можливість розширення угоди
Мекканська угода відкрита для приєднання інших країн регіону, що закладає потенціал для розширення кола учасників. Підписання відбулося на саміті з колективної оборони за участі спадкоємного принца Саудівської Аравії Мухаммада бін Салмана Аль Сауда, президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана та прем’єр-міністра Пакистану Мухаммада Шехбаза Шаріфа. Контекстом для підписання стала ескалація конфлікту на Близькому Сході, що триває від нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, та занепокоєння трьох країн дедалі агресивнішою військовою політикою Ізраїлю й Ірану.
Характеристики сторін, наведені в повідомленнях
У матеріалі NV з посиланням на Reuters наголошується, що Туреччина має другу за чисельністю армію серед країн НАТО, Саудівська Аравія є найсильнішою державою Перської затоки, а Пакистан — єдина мусульманська держава, що володіє ядерною зброєю. Ці характеристики наводяться лише одним із двох джерел факт-паку, тож їх варто розглядати як додаткову, а не підтверджену обома виданнями інформацію.
Залишити відповідь