12 вересня 2026 року речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що територія Литви «буде під прицілом» російської ядерної зброї, якщо країна дозволить союзникам розміщувати у себе таку зброю. Ця заява безпосередньо стосується безпеки Балтійського регіону, оскільки ядерний шантаж Москви спрямований проти країни – члена НАТО, а отже проти всієї системи колективної оборони Альянсу.
Реакція Вільнюса як сигнал для союзників
Литовські парламентарі одностайно розцінили заяву Пєскова як засіб політичного та психологічного тиску. Лаурінас Кащюнас, голова опозиційної фракції «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи» та заступник голови парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони (NSGK), наголосив: «До таких висловлювань дійсно потрібно ставитися з гідністю та спокоєм, це, безперечно, було очікувано». Він також заявив, що «Росіяни не нападають на сильних», і закликав забезпечити повноцінне застосування ядерної парасольки НАТО щодо Литви.
Спільна позиція фракцій Сейму
- Ремігіюс Мотузас, голова Комітету Сейму з питань закордонних справ, заявив: «Я вважаю, що це психологічний та політичний тиск», і додав, що «ігнорування – найкращий вихід із цієї ситуації».
- Дайнюс Гайжаускас з фракції «Союз литовських селян і зелених» констатував, що Литва є потенційною мішенню для Росії навіть після вступу до НАТО.
Контекстом стали травнева заява голови Сейму Юозаса Олекаса про можливі зміни до конституції для розміщення ядерної зброї та підтверджена міністром оборони Робертасом Каунасом інформація про переговори з американцями щодо розміщення зброї США на території Литви.
Залишити відповідь